Залізничний транспорт

Залізничний транспорт в Україні — залізничний транспорт загального користування підпорядкований Державній адміністрації залізничного транспорту України та залізничні під'їзні колії різних форм власності які не належать до залізничного транспорту загального користування. Залізничному транспорту належить провідна роль у транспортній системі України.

Історія

Першими залізницями в Україні стали Перемишль — Львів (1861) на заході й Одеса — Балта (1865) на півдні країни. Вже з 1868 р. будувалися багато залізниць.

До кінця XIX ст. залізнична мережа України в основному сформувалася. Щільність залізничних шляхів сполучення в Україні становить 38 км на 1 тис. км, у Франції, наприклад, 65 км на 1 тис. км (1983 р.). Мережа залізниць найщільніша на південному сході (Донбас), а також на заході країни. Загальна довжина залізничних шляхів загального користування— 22,7 тис. км, із них 8,3 тис. км, або 37 %, електрифіковано, 8,0 тис. км, або 35 %, є дво- і багатоколійними.
 
Найважливіші магістралі

Найважливішими залізничними магістралями України є: Київ — Фастів — Козятин — Здолбунів — Львів, Козятин — Жмеринка — Одеса, Київ — Конотоп — Шостка, Київ — Полтава — Харків — Дебальцеве, Фастів — Сміла — Дніпропетровськ, Кривий Ріг — Дніпропетровськ — Донецьк, Харків — Дніпропетровськ — Запоріжжя — Сімферополь — Севастополь, Львів — Мукачеве — Чоп та ін. Найбільшими залізничними вузлами з розвиненим станційним господарством є Київ, Львів, Харків, Дніпропетровськ, Фастів, Дебальцеве, Жмеринка, Сміла, Лозова та ін. На цих магістралях крім звичайних пасажирських, курсують і Фірмові пасажирські потяги.

Організаційна структура

Управління процесом перевезень і виробничо-господарською діяльністю залізничного транспорту здійснює Державна адміністрація залізничного транспорту України (Укрзалізниця), до сфери управління якої належить шість залізниць: Південно-Західна (з управлінням у Києві), Львівська, Південна (управління у Харкові), Донецька, Придніпровська (управління у Дніпропетровську) й Одеська.

Станом на листопад 2009:
До складу залізниць України входять 1340 залізничних станцій, 129 пасажирських вокзалів, 57 локомотивних і 48 вагонних депо.
На залізничному транспорті працює понад 390 тис. осіб, що становить близько 2 % усього працездатного населення країни.

За підсумками 2008 року питома вага залізничного транспорту в загальному вантажообігу всіх видів транспорту становила близько 85 %, а в пасажирообороті — 45 %.

Основні вантажі

Основними вантажами є мінеральні добрива, будівельні матеріали, кам'яне вугілля та руди, зокрема залізні. Важливе місце займають також різноманітні метали і нафтові вантажі.

Ці вантажі становлять близько чверті усіх перевезень. Найбільш напруженими лініями вантажопотоків є Кривий Ріг — Дніпропетровськ — Дебальцеве, Кривий Ріг — Фастів — Львів, а також лінії до морських портів: Одеси, Бердянська, Маріуполя та ін.

Законодавча база

Основу правового регулювання залізничних пасажирських і вантажних перевезень складають Закон України «Про транспорт», Закон України «Про залізничний транспорт» та «Статут залізниць України»

Проблеми розвитку

Найважливішою проблемою для України при її інтеграції у європейську єдину залізничну систему є звуження ширини української залізничної колії (1524 мм) до європейського зразка (1435 мм), як у сусідніх Польщі, Словаччині, Угорщині та Румунії. Зараз на кордоні з цими державами існують складні системи переведення локомотивів і рухомого складу поїздів з колії на колію, що значно знижує ефективність роботи залізничного транспорту, зокрема в часі.